Проживання
Транспорт
Що цікавого
Давно хотіли поїхати літом в Чорногорію, але якось не складалося. Цього року вирішили не відкладати планування літа і ще в лютому все розпланували. Три роки перед тим ми чудово відпочили в Хорватії - тому запланували на цей рік тиждень в Хорватії та тиждень в Чорногорії. До нас приєдналися друзі з якими ми відпочивали два роки перед тим в Албанії й наша родичка.
Подорож почали 5 липня. Виїхали зі Львова о 11:30, бо старша доця здавала в той день екзамен. Близько 4 були на КПП "Лужанка" - український кордон пройшли менше ніж за годину - угорські ж митники працювали дужжже повільно - в результаті ми витратили 5 годин на кордоні... О 20:00 покинули митницю - вечоріло, забронювали проживання в містечку Гайдубесермень на AirBnb за 68 євро. Виїхали по E579 на автобан M3 - місячну віньєтку для проїзду по угорським автобанам ми купили за 4780 форинти заздалегідь на цьому сайті. Звернули на E573 та о 21:40 поселились в наших апартаментах.
Отже ми у Винище. Винище - село і невелика гавань за 19 кілометрів від Трогіра.
Це старе рибальське селище, яке налічує близько 850 постійних жителів. Кожний ранок на базарчику поряд з пляжем можна було зранку купити щойно зловлену рибу і креветки.
Віддаленість від "розкручених" туристичних місць сприяє спокійному сімейному відпочинку.
Чудові апартаменти на віллі Бруді ми забронювали ще в лютому за 355 євро на тиждень. Плюс 35 євро заплатили за Баріка. На віллі є 4 апартаменти - два апартаменти займали ми, ще одні апартаменти були вільні, господарі живуть у Спліті - приїжджають на віллу тільки на вихідні. Вілла була майже повністю в нашому розпорядженні. Коли господар казав, що можна безкоштовно користуватися мангалом і дровами - він мабуть не думав, що ми кожний вечір будемо готувати вечерю на мангалі...
|
Тиждень в Винище пролетів як один день і от ми вже в дорозі до чорногорського міста Бар. Винище, Бар - якийсь "алкотур" виходить...
З Винище виїхали о 8 ранку. В Marina перетнули 8 дорогу і через Pozorac і Dograde виїхали на 58 дорогу.
За Prapatnica з'їхали в напрямку Prgomet і виїхали на автобан E65 - за проїзд автобаном заплатили 70 хорватських кун.
За Mali Prolog звернули на 425 дорогу, потім на 8
і виїхали до моря.
Перед 11 ми вже були на кордоні з Боснією і Герцоговиною - 20 хвилин і ми в Боснії.
Заправились - ціни на пальне нижчі ніж в Хорватії й Чорногорії. 20 хвилин в Боснії і Герцоговині й ми вже на хорватському кордоні - ще 10 хвилин і ми знову в Хорватії.
Також ми ознайомились з цінами на пальне: найдешевше пальне - в Україні, а найдорожче - в Хорватії.
За день до подорожі ми почали готувати до поїздки нашого песика: зробили в ветеринара йому довідку про стан здоров'я (ветеринарна форма №1), поїхали в львівський аеропорт і поміняли цю довідку на Міжнародний ветеринарний сертифікат. Отримати міжнародний ветеринарний сертифікат можна в будь-якому прикордонному пункті пропуску, де є ветеринарна служба, але ми вирішили не губити час і оформили його заздалегідь.
Також за день до поїздки ми розіслали в AirBnb запити на проживання в Угорщині. Ми не знали скільки часу загубимо на кордоні, тому розіслали запити від кордону до Будапешта. До подорожі все було готово...
Основна туристична розвага на Муртері - це подорож на кораблику національним парком Корнати. Архіпелаг Корнати включає 140 островів і займає площу майже 320квадратих кілометрів. Він отримав свою назву від найбільшого острова - Корнат. Національний парк Корнати охоплює 89 островів і займає площу 220 квадратих кілометрів. Але наші діти не хотіли плисти на кораблі, тому ми вирішили відвідати національний парк Крка.
Продовжуємо розповідь про наш відпочинок на чарівному узбережжі Хорватії.
Чергових кілька днів на пляжі було цілком достатньо щоб нас знову покликала дорога, цього разу до старовинного містечка Шибеник, яке розташоване всього за 35 кілометрів від Муртера. Шибеник - найстаріше хорватське місто на Адріатиці.
Місто розташовується в мальовничій бухті, у гирлі річки Крка - на місці впадіння річки Крка в Адріатичне море.
Перша згадка про місто датована 1066 роком. Проте археологічні розкопки в фортеці Святої Анни вказують, що це місце було заселено задовго до приходу на ці землі хорватів.