Проживання
Транспорт
Що цікавого
Де поїсти
Для дітей
Пляжі
Магазини
Зранку таксі завезло нас в аеропорт Катовіце і десь о пів на першу ми вже були в аеропорту Рим Ф'юмічіно імені Леонардо да Вінчі. Італія зустріла нас грозовими дощами: наш літак через грозу хвилин 30 не міг зайти на посадку.
|
Як правило, lowcost компанії працюють з невеличкими аеропортами, а тут від нашого терміналу до залізничної станції ми йшли хвилин 20. Аеропорт імені Леонардо да Вінчі - один з найбільших аеропортів Європи – входить в європейську десятку за пасажиропотоком, має чотири термінали.
В Італії добре організовано залізничне сполучення. Тому за півтори години ми вже були у Санта Маринелла. В Санта Маринелла також зустріла нас грозою. Відстань від вокзалу до наших апартаментів приблизно 2 кілометри. Оскільки падав дощ ми хотіли знайти таксі, але наші спроби знайти його потерпіли фіаско – в курортному містечку в районі вокзалу не було жодної машини. Тому ми “заскочили” в автобус, який рухався в потрібному напрямку. Поки ми з'ясовували, що квитки на автобус було потрібно було купити в магазині, а в автобусі їх не продають, автобус доїхав до нашої зупинки.
Наші апартаменти знаходились на 5 поверсі та з вікон відкривався фантастичний краєвид на гори.
Перші три дні ми зосередились на пляжному відпочинку в Санта Маринелла. Найближчий гальковий пляж знаходився за 600 метрів від наших апартаментів – позаду готелю del Sole. Пляж – безкоштовний. У випадку ж якщо Вам потрібна парасолька або лежак, то потрібно за це заплатити. Ми ж “бюджетні” туристи, тому парасольку купили в Санта Маринелла в китайському магазині.
Вода на пляжі чистенька - дно проглядається чудово - маленькі різнокольорові рибки - попірнати в окулярах одне задоволення…
Наша старша доця була перед тим в таборі й там показували кіно про акул. В результаті їй за кожним каменем ввижалися акули, тому часом ми ходили на піщаний пляж, який був розташовувався за кілометр від наших апартаментів. Важко назвати цей пляж класичним піщаним пляжем, бо пісок на ньому був втрамбований так, ніби по ньому перед тим пройшло стадо слонів. А вода біля берега була, як після приймання водних процедур тим же стадом слонів. Але дітям подобалось...
Центральний пляж Санта Маринелла був за 2 кілометра від наших апартаментів.
|
Санта Маринелла знаходиться в місці відомому ще з античних часів. Ще Етруски мали в цьому місці порт, який використовували для отримання товарів з Карфагену. Римляни назвали цю місцевість Punicum і побудували в цьому місці першу віллу ще в часи Римської Імперії. Зараз в містечку багато розкішних вілл - свого часу Інгрід Бергман і Роберто Росселліні мали віллу в Санта Маринелла.
Найдавнішою пам'яткою Санта Маринелла є замок XIV століття Одескальки (італ. Castello Odescalchi). Норманська вежа замку була побудована ще в XII столітті, щоб захистити узбережжя від піратських набігів. Замок належить нащадкам Бальдассара Одескальки, який купив замок у 1887 році. Зараз замок, як правило, здають для організації весіль і знімання кінофільмів.
Крім того в Санта Маринелла є й інші цікаві будівлі. От, наприклад, так виглядає місцева поліційна дільниця:
В ті дні в Римі помер якийсь відомий місцевий мафіозі. Тому по всіх каналах показували його похорони. А похорони італійського мафіозі це щось середнє між нашим весіллям, бразильським карнавалом, ну і похоронами. Дивимося ми ті похорони, аж тут над будинком пролітає гвинтокрил, на вулиці завиває сирена і по гучномовцю повторюють якесь звернення по-італійськи. Ми, як всі люди, які виросли на серіалах про комісара Катані, подумали, що це якась облава – мафіозі, мабуть, ловлять. Але наважившись все-таки виглянути у вікно, побачили продавця кавунів, який включив сирену на свої вантажівці й через гучномовець закликав мешканців навколишніх будинків кувати його кавуни...
Ще одного кумедного продавця ми побачили на пляжі – йде чоловік і тягне щось по землі за собою – ми спочатку подумали, що це якийсь безхатько носить з собою все своє добро. Але коли чоловік зупинився і розгорнув свій клунок ми зрозуміли, що це продавець парео – відразу набігли жіночки й розпочали примірку...
На четвертий день нам набрид пляжний відпочинок в Санта Маринеллі й ми вирішили з'їздити в Санта Севера (італ. Santa Severa) – містечко, що знаходиться за 7 кілометрів від Санта Маринелла. Найкраще туди було добиратись автобусом. З досвіду нашої попередньої поїздки, ми знали, що купити квитки в автобусі неможливо. Як нам сказали, купити квитки на автобус можна в невеличких магазинчиках де продають сигарети. Протягом цих днів ми зайшли не в один магазин і бар, поки купили квитки: або квитки не продавали або не розуміли англійської, а наші знання італійської обмежувались словами Бон Джорно та Арівідерчі.
Треба сказати, що далеко не всі італійці володіють англійською навіть на елементарному рівні. Заходиш в кафе і просиш офіціанта “Three ice-creams and one glass of white wine, please.” – в паралель на пальцях ще показуєш, а офіціант дивиться на тебе великими чесними очима – доводилося залучати ще активнішу жестикуляцію та акторські здібності щоб отримати замовлення.
Санта Севера - невеличке курортне містечко на березі Тірренського моря з багатовіковою історією. Містечко було побудоване ще в III столітті до нашої ери й було головним етруським портом. Спочатку містечко називалось Пирджі (італ. Pyrgi). В IX столітті римляни побудували замок і назвали містечко в честь християнського мученика - святого Севера.
Замок Санта Севера (італ. Castello di Santa Severa), розташований на березі моря, є найдавнішою пам'яткою Санта Севера.
Санта Сервера також славиться своїм піщаним пляжем - найбільшим в околицях.
Так що ми сумістили пізнавальну екскурсію з пляжним відпочинком...
Бон джорно, Італія! (Частина 1)
Бон джорно, Італія! (Частина 3)
Бон джорно, Італія! (Частина 4)