Давно хотіли поїхати літом в Чорногорію, але якось не складалося. Цього року вирішили не відкладати планування літа і ще в лютому все розпланували. Три роки перед тим ми чудово відпочили в Хорватії - тому запланували на цей рік тиждень в Хорватії та тиждень в Чорногорії. До нас приєдналися друзі з якими ми відпочивали два роки перед тим в Албанії й наша родичка.
Подорож почали 5 липня. Виїхали зі Львова о 11:30, бо старша доця здавала в той день екзамен. Близько 4 були на КПП "Лужанка" - український кордон пройшли менше ніж за годину - угорські ж митники працювали дужжже повільно - в результаті ми витратили 5 годин на кордоні... О 20:00 покинули митницю - вечоріло, забронювали проживання в містечку Гайдубесермень на AirBnb за 68 євро. Виїхали по E579 на автобан M3 - місячну віньєтку для проїзду по угорським автобанам ми купили за 4780 форинти заздалегідь на цьому сайті. Звернули на E573 та о 21:40 поселились в наших апартаментах.
Отже ми у Винище. Винище - село і невелика гавань за 19 кілометрів від Трогіра.
Це старе рибальське селище, яке налічує близько 850 постійних жителів. Кожний ранок на базарчику поряд з пляжем можна було зранку купити щойно зловлену рибу і креветки.
Віддаленість від "розкручених" туристичних місць сприяє спокійному сімейному відпочинку.
Чудові апартаменти на віллі Бруді ми забронювали ще в лютому за 355 євро на тиждень. Плюс 35 євро заплатили за Баріка. На віллі є 4 апартаменти - два апартаменти займали ми, ще одні апартаменти були вільні, господарі живуть у Спліті - приїжджають на віллу тільки на вихідні. Вілла була майже повністю в нашому розпорядженні. Коли господар казав, що можна безкоштовно користуватися мангалом і дровами - він мабуть не думав, що ми кожний вечір будемо готувати вечерю на мангалі...
Тиждень в Винище пролетів як один день і от ми вже в дорозі до чорногорського міста Бар. Винище, Бар - якийсь "алкотур" виходить...
З Винище виїхали о 8 ранку. В Marina перетнули 8 дорогу і через Pozorac і Dograde виїхали на 58 дорогу.
За Prapatnica з'їхали в напрямку Prgomet і виїхали на автобан E65 - за проїзд автобаном заплатили 70 хорватських кун.
За Mali Prolog звернули на 425 дорогу, потім на 8
і виїхали до моря.
Перед 11 ми вже були на кордоні з Боснією і Герцоговиною - 20 хвилин і ми в Боснії.
Заправились - ціни на пальне нижчі ніж в Хорватії й Чорногорії. 20 хвилин в Боснії і Герцоговині й ми вже на хорватському кордоні - ще 10 хвилин і ми знову в Хорватії.
Влітку 2016 року ми їздили літом на Адріатичне море в Хорватії. Балкани нам дуже сподобались і в 2017 році ми вирішили поїхати в тому ж напрямку. Спочатку планували їхати в більш традиційну Чорногорію, але потім виникла ідея з Албанією. Оцінили ціни на проживання й Албанія "перемогла". Також на користь Албанії зіграло географічне розташування - Албанія знаходиться південніше, а ми планували їхати на море в червні. В лютому ми забронювали на два тижні невеликі апартаменти (35 євро за добу на AirBnb) в сімейному готельчику "Qeparo Napolon Complex" у селищі Кепаро (англ. Qeparo). Час до літа тягнувся довго, проте у нас було достатньо часу, щоб розпланувати детально дорогу. Мета була не просто швидко заїхати, а ще й побачити щось цікаве. Спочатку ми планували три ночівлі, але Євросоюз вводив безвізовий режим з Україною за три дні до нашої подорожі, тому ми вирушили на день швидше. За день до поїздки ми оформили всі необхідні документи на нашого песика, купили за 4780 угорських форинтів (15,5 євро) місячну віньєтку для проїзду по угорських автобанах і розіслали запити на AirBnb в діапазоні від українського до сербського кордону. До мандрівки готові!
На наступний день о 7:00 ми виїхали зі Скоп'є і продовжили рух по автобану А2. До наступної нашої зупинки, міста Охрид, було всього 170 кілометрів - ми вирішили зробити невеличкий гак і відвідати національний парк Маврово. З'їхали за Ново Село на дорогу R1202.
Національний парк Маврово - парк площею 73088 гектари в долині річки Радика. Зупинились біля інформаційного центру, купили мапу і прояснили про цікаві місця. Спочатку поїхали трохи в сторону від нашого маршруту (по дорозі R2235), вздовж озера Маврово в селище Маврово.
Кепаро - мальовниче село на березі Іонічного моря. В давнину район Кепаро, як і навколишні села, був заселений грецьким плем'ям. Назва села походить від грецького слова kipos, що означає сад. Кепаро розташовано на західному схилі гори Джівлаш, приблизно 450 метрів над рівнем моря. У 1957 році Кепаро був розділений на Старе і Нове Кепаро.
Ми поселились в невеличкому сімейному готельчику "Qeparo Napolon Complex" у номері з неймовірним краєвидом на море й острів Корфу,
Два тижні в Кепаро пролетіли дуже швидко. Назад ми вирішили їхати через Грецію. В 7 ранку виїхали з готелю дорогою SH8, перед Саранде переїхали на дорогу SH98, а в Shkalle на SH97 і о пів на 9 ми вже були на кордоні. Кордон пройшли за 10 хвилин і от ми вже в Греції.
Перед шостою ми вже селились в наших апартаментах в Скоп'є - ці апартаменти стануть нашою домівкою на два дні (забронювали за 52 долари США на AirBnb). Від грецького кордону до Скоп'є ми заплатили за користування автобаном 60 македонських денарів і 2,5 євро. До речі в цей день в районі Охрід був землетрус в районі 5 балів - якби ми їхали через Вльору, то могли б "зустрітись" з ним по дорозі...