Кепаро - мальовниче село на березі Іонічного моря. В давнину район Кепаро, як і навколишні села, був заселений грецьким плем'ям. Назва села походить від грецького слова kipos, що означає сад. Кепаро розташовано на західному схилі гори Джівлаш, приблизно 450 метрів над рівнем моря. У 1957 році Кепаро був розділений на Старе і Нове Кепаро.

Ми поселились в невеличкому сімейному готельчику "Qeparo Napolon Complex" у номері з неймовірним краєвидом на море й острів Корфу,

поряд із басейном.

Тільки одна працівниця готелю розмовляла англійською. Про це ми взнали на наступний день після прибуття, коли близько шостої ранку наш тато вирішив вияснити в однієї з працівниць готелю чи можна пити воду з крана.   Працівниця побігла будити "англомовну" колегу - було дуже не зручно, але зупинити порив розбудити "перекладачку" не вдалося... 

Часом знання англійської мови персоналу знадобилося б. Кілька разів дітей серед дня "вигнали" з басейну. Виганяв дітей "неангломовний" персонал, тому зрозуміло що не так було важко. Ситуація прояснилась в день від'їзду - збирали речі й знайшли в шафі розпорядок дня готелю - виявляється з 12:00 до 16:00 в готелі була "тиха година". 

Booking.com

Є трохи недобудованих будинків, попадаються ще де-не-де доти Ходжі, але країна гігантськими кроками розвивається...

Море - чисте і тепле. В море впадає безліч гірських джерел, в яких можна сполоснутись з морської солі.

На пляжі - малолюдно. Багато кафе і ресторанів ще були закриті - албанці вважають, що сезон починається тільки в липні. Чудовий час для тихого сімейного відпочинку. 

Той самий пляж у липні.

Booking.com

Мощена бруківкою набережна простягається вздовж всього села аж до готелю Valta.

Будиночки "поприлипали" до гір. От такими сходами ми спускалися до пляжу. Багато українців: Черкаси, Київ, Івано-Франківськ, ну і, звичайно, Львів.  Дуже приємно почути рідну мову. Пані в магазині розглядає перчики: "Ой, які кривенькі. Доцю, запитай чи є в них ще!".   Ціни в магазинах, кафе і ресторанах дуже приємні - зупа коштує 60 - 70 гривень. Так, що ми далеко не завжди користувалися нашою кухнею. Якщо в Хорватії ми собі дозволяли похід в ресторан лічені рази й дуже прискіпливо вибирали страви, то в Албанії ми замовляли будь-які смаколики та ходили в ресторан по бажанню. Місцева оливкова handmade олія просто суперова - ні до неї ні після неї нам не вдалося ще купити такої якості олію.

Одного дня поїхали в Ксаміль. Ксаміль - доволі відомий курорт в Албанії. У Ксамілі значно більше розваг і туристів ніж в Кепаро, а ціни на все трохи вищі...

Booking.com

Booking.com

Якось ми поїхали в сусіднє селище з такою близькою кожному українцю назвою - Борщ. Насправді село називається Борш (Borsh), але то таке...  Біля Борща є, побудована ще в 4 столітті до нашої ери, фортеця. Фортеця розташована на горі.

На вершину гори дороги немає, але туди веде комфортна стежка. Таке враження, що стежку зробили недавно.

На схилах пасуться кози.

Останній раз фортецю відбудовували турки в XVIII столітті - вони ж збудували мечеть яка найкраще збереглася до наших днів.

Замок в дуже поганому стані. Таке враження, що грошей, виділених на реставрацію замку, вистарчило тільки на стежку. Проте з пагорба відкривається просто фантастичний краєвид на море

і навколишні гори.

Іншого разу ми поїхали в Замок Порто Палермо. Замок розташовується на півострові в однойменній бухті й з'єднаний з материком вузьким перешийком.

Замок побудували ще венеціанці, та з часом він занепав, але в 1804 році намісник Османської Імперії Алі Паша відбудував його.

В нас були ще плани поїхати до замку в Хімарі, в Гірокастру і до Голубого Ока, але наша молодша доця трохи прихворіла і кількість поїздок довелося обмежити...

На море в Албанію (Частина 1)
На море в Албанію (Частина 2)
На море в Албанію (Частина 4)