Красичин, Ланьцут, Ряшів (Жешув) - подорож на вікенд. (Частина 1)

Львів | Перемишль | Красичин | Ланьцут

28.08.2014 - 31.08.2014

Одного разу ми запланували поїздку до Польщі, але хотілося поїхати так, щоб і недалеко, фізично неважко і цікаво для нас і дітей. І ми почали шукати цікаві об’єкти. Спочатку нас зацікавив замок в Красичині, який знаходиться в 17 кілометрах від Перемишля. Далі ми запланували подорож до Ряшева (Жешува). Та перед Жешувом ми вирішили відвідати замок у Ланьцуті. Завчасно забронювали проживання в Красичині та Жешуві на Booking, купили квитки на потяг на "Pol Regio" і квитки на автобус з Жешува до Львова та з нетерпінням чекали запланованого дня подорожі.

Коли прийшов день подорожі ми вирушили на залізничний вокзал де сіли на автобус Львів-Шегині (100 гривень за 4-х чоловік). В обід на пішому переході Шегині - Медика людей вже багато не було і ми кордон перейшли досить швидко. В Медиці сіли на автобус (8 польських злотих за 4-х чоловік) і вже за 15 хвилин стояли на автовокзалі в Перемишлі. Автобуси до Красичина (14 польських злотих за 4-х чоловік) їздять доволі часто, дорога не довга і хвилин за 20 ми були в Красичині. В Красичині є 2 основних готелі. Один в Красичинському замку, там за проживання на 4 чоловік довелося б заплатити 500 злотих, а другий в колишніх конюшнях поряд з замком, там проживання на 4-х коштує 160 злотих. Ми вибрали конюшні.  

Наш готель був досить затишний і комфортний. На території були гойдалки для дітей і гарні газони.

Після поселення ми пообідали й вирішили прогулятися замком.

Оскільки на екскурсії в замок можна потрапити тільки до 16.00, то ми змогли лишень прогулятися замком і парковою територією.

Перший дерев’яний замок в Красичині був збудований наприкінці XIV століття братами Павлом і Яном Ореховськими. Близько 1580 року Станіслав Красицький розпочав будівництво нового замку на місці попереднього.

Замок має вигляд чотирикутника з внутрішнім дитинцем. Чотири вежі: Божа з куполом, Папська з аттиком у вигляді папської корони, Королівська з 6 маленькими вежами та Дворянська з оглядовою терасою символізують одвічний порядок у світі, 4 сходини в ієрархії влади: Бога, церкву, монархію, і дворянство. Є ще одна, найвища квадратна вежа - Годинникова, яка споруджена над давньою брамою.

Після окупації російськими військами у 1939 році замок було розгромлено. Близько 1963 року розпочато його реставрацію. Наразі реставрацію призупинено, бо нащадки останніх власників замку Сапіги судяться за замок з урядом Польщі.

Замок оточує дуже гарний парк, в якому знаходиться великий став з лебедями та качками.

Прогулянка старовинним замком і гарним парком з величезними дубами принесла море задоволення. Наші діти мали вдосталь простору щоб побігати парком, порозглядали диких качок на ставку і під вечір ми повернулися в свій номер.

Наступного дня зранку ми поснідали в ресторані готелю, виселилися і пішли на екскурсію Красичинським замком.

Відвідування замку відбувається тільки з гідом. Екскурсійні тури відбуваються щогодини з 9.00 до 16.00 з 1 квітня по 15 жовтня в групах від 5 чоловік. З 16 жовтня по 31 березня екскурсійні тури відвідати можливо тільки за попереднім запитом.

Оскільки замок був розграбований, то в середині дуже мало що залишилося.

Але з Годинникової вежі відкривається чудовий краєвид на парк і навколишні території. І взагалі в замку дуже тихо і спокійно, немає гамірних натовпів туристів, тому можна в тиші насолоджуватися архітектурою і природою.

Після екскурсії ми сіли на автобус до Перемишля (18 польських злотих за 4-х чоловік). Треба сказати, що час на пересадку був 30 хвилин. Ми думали, що цього достатньо. Але автобус спізнився плюс водії в Польщі не дають решту "на ходу", тому процес оплати доволі тривалий: водій бере гроші, вибиває квитки на касовому апараті, дає решту. Тому щоб встигнути на потяг до Ланьцута ми змушені були бігли...   Квитки на потяги по маршруту (Перемишль - Ланьцут - Ряшів) купили на "Pol Regio" за 58 польських злотих.

Ланьцут знаходиться на відстані 18 кілометрів від Жешува.

Дорога до замку пролягала через дуже гарний парк зі старезними деревами та ставком, збоку виднілася доглянута оранжерея з величезною колекцією орхідей.

Коли ми підійшли, перед нами повстав дуже гарний ошатний палац, повитий плющем - на газонах буяли кущі дивовижних троянд. Таке враження, що час тут зупинився на початку XX століття. І ось-ось з вікна вигляне графиня, а з-за рогу палацу гарцюючи на коні під’їде граф, посилаючи їй вітання.

Тут знаходиться справжня перлина архітектури – замок Любомирських, а поруч – одна з найбільших колекцій карет у Європі. Ми швиденько озброїлися аудіогідом і відправилися на цікаву екскурсію замком.

Дуже приємно, що є українська версія аудіогіда!

Фотографувати, на жаль, в замку заборонено.

Замок Любомирських на початку своєї розбудови був фортецею. У 1629-41 роках краківський воєвода Станіслав Любомирський перебудував його на типовий «pallazzo in fortezza». Новий замок постав із земляно-мурованими бастіонними фортифікаціями у вигляді зірки та з глибоким, сухим ровом.

Під кінець XVIII – на початку XIX ст. замок перебудовано в магнатську резиденцію, яка мала характер палацу. Інтер’єр оздоблено ліпниною, живописом та скульптурами. Збільшено парк і збудовано оранжерею. Після другої світової війни в замку влаштовано один з найбільших і найбагатших в Польщі музеїв інтер’єрів.

Життя вирувало в стінах Ланьцутського замку до 1944 року. Останній нащадок славного роду Потоцьких, граф Альфред III був змушений покинути Ланьцут і відправився в Вигнання до Швейцарії, де і помер в 1958 році. Ланьцутський замок спорожнів.

Відразу після закінчення другої світової війни в замку був відкритий музей. Останній граф Потоцький встиг (не без допомоги німців) вивезти зі свого маєтку більш ніж 600 величезних ящиків з творами мистецтва, посудом та іншим аристократичним реманентом. Після відкриття музею, він передав частину своїх колекцій Польщі з умовою, що вони будуть розміщені в рідному замку. Важко уявити, що було б, якби всі ці багатства потрапили в руки "східних варварів" (так невтішно граф Альфред відгукувався про російських солдатів).

Кажуть, що коли останній граф Потоцький покинув замок, а на підході були російські війська, управитель замку вдався до хитрощів. Він причепив на всіх входах до замку таблички на російській мові «Музей польського народу» і російські солдати подумали що їхні вже тут були й не пішли грабувати замок.   Таким чином те, що не зміг вивезти граф, не було розграбоване, і ми тепер маємо можливість любуватися одним з найбільш збережених інтер'єрів тих часів.

Приголомшливо красиві Бальна і Колонна зали, Галерея скульптур. У Галереї скульптур, що з’явилася під час реконструкції другої половини XVIII ст., стіни розписані відомим італійським художником Вінченцо Брена. Ланьцутський замок пишається однією з найбільших бібліотек Польщі: тут зберігаються близько 22 тис. томів.

Правду кажучи, цей палац мене вразив навіть більше як Версаль в Парижі, збереженістю інтер’єрів. У Версалі в залах палацу стоять меблі, якісь килими, але через відсутність таких дрібниць, які оточують людину повсякчас, немає відчуття, що тут хтось живе. У Ланьцуті відчуття що тут живуть є. Тут збережено все достоту як за його господарів, все до найменших дрібниць. І це вражає.

Коли у ванні ти бачиш, що все підібрано в одному стилі до найменшого дзбана чи мильниці, коли в кімнатах все до найменшого келишка пасує до оздоблення стін і меблів.

А коли з захопленням роздивляєшся найменші дрібниці, що доповнюють інтер’єр, час йде дуже швидко. Тут справді можна незчутися як мине цілий день, а ще хочеться побачити так багато.

Поряд з палацом стоїть каретний двір який вражає ні чим не менше. Тут зібрана величезна колекція кінних екіпажів та ретро автомобілів, як представницьких, так і для щоденного користування. Всі експонати у відмінному стані й, так би мовити, на ходу. Це єдиний історичний гараж у світі, де всі експонати є "старожилами" свого музейного будинку. Нам було дуже шкода покидати Ланьцутський замок, але на жаль час невблаганний і нам потрібно було поспішати. По дорозі ми перехопили щось у кафе, бо був час обіду, і поспішили на потяг до Жешува.

Красичин, Ланьцут, Ряшів (Жешув) - подорож на вікенд. (Частина 2)

Корисні посилання