Краків і Прага - весняна подорож з друзями! (Частина 1)

Перемишль | Краків | Прага | Львів

25.04.2015 - 02.05.2015

Якщо Ви запитаєте, з чого почалася наша подорож в Прагу, ми відповімо, що як завжди з мрії. Правду кажучи, це була більше мрія наших друзів, тому що ми вже були колись у Празі. А з іншого боку, ми не дуже любимо сидіти вдома на травневі вихідні. От і вирішили – їдемо!

І як завжди, почали з пошуку проживання заздалегідь. Слід зазначити, що травневі свята – це гаряча пора на такого роду відпочинок, і апартаменти змітають як гарячі пиріжки. Коли ми отримали чергову відмову на проживання, тому що все зайнято або шалено дорого, нам один з власників квартир сказав, що саме на травневі в Празі буде проходити чемпіонат світу з хокею. Ми зважили всі "за" і "проти" та змістили час поїздки на тиждень раніше.

На Booking ми забронювали досить симпатичні на фото апартаменти на дві кімнати за 260 євро (на 8 чоловік).

Оскільки дорога досить далека, а в наших друзів дитині на той час було всього 4 роки, тому щоб не перевтомлюватися ми вирішили переночувати в Кракові по дорозі туди та назад. Тим більше, що наші друзі в Кракові також не бували. На доїзд з Кракова до Праги нас зацікавила пропозиція чеського перевізника Leo Express: з Кракова до Бохуміна -  дуже гарними сучасними автобусами, а з Бохуміна до Праги - швидкісними потягами. Вся дорога з Кракова до Праги займає приблизно 6 годин. За проїзд у два боки ми заплатили 157 євро за 8 чоловік.

Оскільки дорога не була надто довгою та одноманітною, нам цей варіант дуже сподобався. До Кракова ми планували добиратися спочатку автобусом Львів-Перемишль, а з Перемишля потягом до Кракова. Ну і відповідно, на зворотній дорозі все аналогічно в зворотному порядку. З купівлею квитків закордонних перевізників було все просто і прозоро та не склало ніяких труднощів. Єдине нам було потрібно вчасно заїхати до потяга в Перемишль. А з нашими перевізниками, як завжди виникають цікаві історії. По-перше, на потрібний рейс автобуса купити квитки через інтернет було неможливо, а по-друге, коли ми прийшли на автостанцію, нам сказали, що рейс буде лише тоді, коли буде хоча б 7-8 пасажирів. Нам пощастило, що нас було восьмеро  , і ми мали хоч якусь певність, що рейс відбудеться, і ми встигнемо на потяг до Кракова.

Не радимо дуже надіятися на рейси автобусів Львів - Перемишль.

Якщо Вам 100% потрібно бути на певну годину в Перемишлі, радимо виїжджати з дуже великим запасом часу або шукати інші способи добирання, тому що ці автобуси то їздять, то не їздять, і ніхто Вам не гарантує, що рейс відбудеться вчасно і чи відбудеться взагалі.

І ось коли настав час нашої подорожі, не дивлячись на те, що нам довелося рано вставати, настрій у всіх був піднесений, на дворі весна, а по переду дорога - що може бути кращим!

Автобусом ми заїхали до Перемишля (1330 гривень за 8 чоловік), ще мали трошки часу в запасі, як раз щоб випити філіжанку ранкової кави в цукерні Крук неподалік вокзалу, трошки розім’яти ноги після автобуса і їхати до Кракова.

Потяг PKP INTERCITY заколисав дітей і вони спали добру половину дороги. В Кракові наші апартаменти знаходилися неподалік від вокзалу і центру міста. Ще коло вокзалу в Галереї Краковській ми купили продукти на обід після чого пішли поселятися і відпочивати.

В нас були досить симпатичні студіо (46 євро за студіо забронювали на Booking), в кожної сім’ї окремі.

Краків завжди чарівний, в будь-яку пору року і за будь-якої погоди. Хоча, слід зазначити, що з погодою нам явно повезло: небо було синім, на вулиці по-весняному тепло, на деревах пробивалися перші листочки, а ще цвіла магнолія.

Коли почало сутеніти, коло Вавеля засвітили ліхтарі, на небі зникали останні промінчики сонця, а дракон випускав вогняні язики.

На Віслі плавали білі лебеді, а ми продовжили нашу прогулянку.

Ринкова площа зустріла нас вуличними музикантами й фаєр-шоу. Послухавши музику вуличних музик ми пішли в наші апартаменти відпочивати, тому що нас завтра чекала дорога до Праги.

Автобус Leo Express за дві з половиною години завіз нас до Бохуміна. В автобусі нас пригощали кавою і круасанами. В Бохуміні ми сіли на потяг, і вже за три години з лишком були в Празі.

Прага нас зустріла дощиком, а ще вийшло так, що ключі від апартаментів були в офісі, який був трохи далеко від нашого планованого проживання, тому ми розділилися. Нашого татка ми відправили по ключі, а самі з дітьми поїхали до апартаментів, де мали його зачекати. До апартаментів ми добралися метрополітеном. Метро в Празі є досить великим і гарно охоплює різні частини міста.

Карту метрополітену Праги можна знайти тут.

Треба сказати, що організація, яка здавала ці апартаменти, була трохи "загадкова". Вони вказали назву вулиці та номер будинку де треба забрати ключі. Всі спроби витрясти з них номер офісу чи хоча б назву фірми залишились без відповіді.   Якимось чудом знайшовши цю організацію, виявилось, що "жіночка", яка видає ключі розмовляє на чеській мові та трошки на німецькій.   Знання німецької в нашого татка обмежувались фразою "Eins, zwei, drei, Polizei", а чеської  - словами: dobrý den, dekuji, letadlo i divadlo.   Цих знань було недостатньо, бо крім ключа ми ще мали залишити завдаток за збереження майна 100 євро, який ми мали забрати в день від'їзду в цьому ж офісі, а від'їжджали ми дуже рано. Тому довелося під'єднати жестикуляцію і художні здібності... 

Поки ми чекали татка встигли купити продукти на обід у крамниці неподалік. Наші апартаменти, м'яко кажучи, на фотографіях виглядали набагато кращими, ніж були в дійсності, бракувало посуди, а в ванній кімнаті, якась важка плита падала постійно на ноги...

Ви повинні бути готовими до того, що апартаменти, які гарно виглядають на фото, не завжди так само гарно будуть виглядати в реальності...

Після поселення та обіду ми вирушили в центр Праги. Йти нам було не далеко, то ж метро не знадобилося. Вечірня Прага зачаровує. Старовинні будинки, ратуша зі знаменитим годинником. До речі, годинник було створено ще в 1410 році - це найстаріший робочий астрономічний годинник у світі.

На Ринковій Площі виступали різні артисти, вулиці освітлювали вечірні ліхтарі.

Карлів міст через Влтаву - ніби портал в минуле тисячоліття, а на другому березі в вечірній ілюмінації виднівся Празький град зі шпилями собору Святого Віта.

На жаль, діти були дуже втомлені, а на годиннику ратуші вибило десяту – це був час повертатися в апартаменти...

Краків і Прага - весняна подорож з друзями! (Частина 2)

Корисні посилання