Проживання
Транспорт
Де поїсти
Магазини
Того року в нас не склалося з поїздкою на море влітку, але на море дуже хотілося. В червні ми проглянули ціни на лоукости й зупинились на рейсі Wizz Air з Катовіце до Мальти на вересень - 260 доларів за двох у два боки. Заздалегідь забронювали проживання і купили квитки на дорогу.
В день поїздки о 11:18 сіли на потяг Інтерсіті до Перемишля (460 гривень за 2 чоловік). О 12:57 ми вже їхали потягом до Кракова (90 польських злотих за 2 чоловік) - по четвертій були в Кракові. Перед п'ятою по-обіді поселилися в апартаментах "Krakow Hall - Sebastiana" (136 злотих за одну ніч).
На наступний день зранку ми доїхали автобусом до Ціркеви (анг. Cirkewwa) і сіли на пором до Гоцо (анг. Gozo). Гоцо другий за величиною острів Мальти. Вартість проїзду на поромі у два боки 4.65 євро - квитки перевіряють при поверненні з Гоцо - так що їх можна купити й на зворотній дорозі.
По дорозі відкриваються чудові краєвиди на острів Коміно. Коміно - третій за розмірами острів Мальтійського архіпелагу. На острові проживає тільки 4 мешканці. Туристів острів приваблює пляжем "Голуба лагуна" (анг. Blue Lagoon).
Для того щоб гідно зустріти Новий 2018 рік ми за кілька місяців почали планувати нашу новорічну мандрівку. Як завжди зимою хочеться трохи тепла, тому було бажання поїхати на південь. Ми навіть знайшли дешеві квитки на літак до Мілана, прикинули приблизний маршрут: Бергамо, Верона, Флоренція, Болонья. Але коли ми порахували вартість проживання, то зрозуміли, що цього року потрібно шукати більш бюджетний варіант . Також ми думали про подорож в напрямку Відня, але ціни на проживання на Новорічні свята в цьому місці починалися від 100 доларів за добу. І тому, як і рік перед тим, ми вирішили їхати до Польщі. Для початку ми забронювали апартаменти в Варшаві (358 польських злотих за дві ночі на Booking), Торуні (249.24 долари США за чотири ночі на AirBnb) і Кракові (104 долари США за дві ночі на AirBnb). Мандрівку спланували так, щоб подорожувати тільки поїздом - заздалегідь купили квитки на потяги на сайті Укрзалізниці і Intercity.pl. До мандрівки готові!
|
Після того як наша молодша доня не змогла поїхати з нами в Сандомир виникла потреба ще однієї поїздки в Польщу, щоб "прокатати" візу. Одним з факторів нашого вибору було те, щоб в це місто можна було легко доїхати залізницею, щоб уникнути величезних черг на митниці. І першим містом про яке ми подумали, була Ченстохова - духовна столиця Польщі.
За місяць до подорожі ми забронювали на Booking дві ночі в чудових апартаментах за 300 польських злотих, але якщо врахувати 10% знижки для Genius користувачів та 10 євро, яких нам повернув Booking за попередній відгук, заплатили всього 246 польських злотих...
О 14:05 наш автобус вирушив з Перемишля, а вже о шостій вечора ми були в Сандомирі. По дорозі до наших апартаментів виконали “обов’язкову програму» (закупили ліки родичам) і їжу в супермаркеті. Були трохи стомлені, тому перенесли наше знайомство з Сандомиром на наступний день.
Зранку ми вирушили в напрямку Сандомирського замку. Весна - навколо все розквітає!
Сандомир розташований на семи пагорбах - звідси неофіційна назва Сандомира - "малий Рим". Так що будьте готові до постійного руху вверх-вниз.
Під час нашої поїздки в Париж ми дві ночі ночували у Вроцлаві. Вечірній Вроцлав вразив нас Новорічною ілюмінацією - тоді в нас з'явилась мрія відвідати його на Новий рік. Окрім того, ми боялися замерзнути як під час поїздки в Гданськ, тому вирішили їхати кудись південніше…
Два роки тому, ми їхали чеським перевізником “Leo Express” з Кракова в Прагу, і нам дуже сподобалась якість послуг.
А ще, “Leo Express” нараховує милі на Ваші поїздки, і надають знижки для постійних клієнтів. Так ми вже наїздили 10000 кілометрів і маєм знижку 10%. Нас дуже потішило те, що віднедавна “Leo Express” їздить зі Львова, тому ми купили в цього перевізника 4 квитки до Кракова за 55,50 євро.
Наступний день ми присвятили прогулянці по центральній частині Вроцлава. Для початку ми піднялися на оглядовий майданчик «Містка Каяття» (pl. Mostek Pokutnic).
Міст Каяття – це місток, на висоті 45 метрів, між двома вежами костелу Марії Магдалини. Згідно з легендою, після настання темряви, на мості з'являються привиди молодиць, які провели життя в розвагах з чоловіками, замість того, щоб піклуватися про свій будинок і дітей. Для покути, вони повинні були перетнути міст між вежами. Інша, менш оптимістична для туриста версія легенди, говорить про привиди померлих в місті мандрівників…
На наступний день природа "згадала", що на дворі зима, і засипала Вроцлав снігом.
Почали ми з огляду Кафедрального собору святого Івана Хрестителя. Кафедральний Собор святого Івана Хрестителя був заснований в 1000 році та є найстарішим готичним костелом Польщі. У 1037 році він був повністю зруйнований, після чого його ще не раз відновлювали. У 1945 році Собор був на 70 відсотків зруйнований радянськими військами. Впродовж 1946 - 1951 років собор ще раз відбудували.
На наступний день ми виселилися з апартаментів та переїхали швидким потягом EIP (Express Intercity Premium) Pendolino до Варшави. EIP Pendolino – це сучасні, комфортні та дуже швидкі (160 км/год) потяги.
Вони курсують у всіх основних напрямках Польщі. Так дорога з Гданська до Варшави зайняла всього 3 години. Ми купили квитки за місяць до поїздки на сайті PKP Intercity - це дозволило суттєво зекономити на проїзді - ми заплатили всього 196 злотих (ціна за 4 квитки).
Після того, як поселилися, ми поїхали до Королівського замку. На площі біля замку була чудова ялинка і дуже багато святкової ілюмінації. Прогулялися по старому місті, вийшли на площу Ринок Старого міста. Навколо пам’ятника русалки була побудована велика ковзанка.
Як завжди весною кілька років, тому прийшов час планувати наше поїздку на море. Ми хотіли сумістити, як то кажуть, приємне з корисним, відпочити на морі й щось побачити нове. А оскільки ми давно мріяли відвідати Рим, а він знаходиться за 30 кілометрів від Тірренського моря, тому в нас виникла ідея сумістити поїздку в Рим з відпочинком на Тірренському морі.
Виліт з Катовіце був запланований 10 серпня, тому планували виїжджати з дому 9 серпня. Перед від'їздом ми зробили вдома невеличкий ремонт - полакували паркет. "Аромати" лаку були "конкретні" тому ми вирішили, що краще провести кілька днів у Кракові ніж “дихати” випарами лаку.
Зранку таксі завезло нас в аеропорт Катовіце і десь о пів на першу ми вже були в аеропорту Рим Ф'юмічіно імені Леонардо да Вінчі. Італія зустріла нас грозовими дощами: наш літак через грозу хвилин 30 не міг зайти на посадку.
Як правило, lowcost компанії працюють з невеличкими аеропортами, а тут від нашого терміналу до залізничної станції ми йшли хвилин 20. Аеропорт імені Леонардо да Вінчі - один з найбільших аеропортів Європи – входить в європейську десятку за пасажиропотоком, має чотири термінали.
Відпочивши кілька днів на пляжах Санта Маринелла, ми вирішили подивитись щось цікавеньке. А оскільки «усі дороги ведуть в Рим» і ми його дуже давно хотіли побачити, то вирушили до "вічного міста". Звичайно, Рим як і інші старовинні міста з багато тисячолітньою історією, подивитися за один день нереально, тому ми запланували ознайомлення з цим містом розбити на кілька днів.
В перший день ми запланували відвідати деякі християнські святині. Оскільки ще з часів перших християн, Рим був важливим центром християнського життя, то в храмах Риму до наших часів збереглося багато святинь про які ми розкажемо трішечки пізніше.
Після останньої подорожі до Риму минуло кілька днів, в які ми ніжилися на морі, перш ніж ми знов запланували відвідини «вічного міста». Правду кажучи, цьому трохи посприяла ще й похмура погода, яка була не дуже доброю для відпочинку на пляжі. І ось ми сіли на потяг і трошки більше як за годину були неподалік Ватикану - на станції Roma San Pietro.
Трапилось так, що якраз була неділя і Папа Франциск проголошував свою недільну проповідь. Площа перед базилікою Св. Петра була заповнена людьми, а папа проголошував проповідь з вікна свого палацу.
Далі ми пішли до замку Святого Ангела (Castel Sant'Angelo). Знаходиться він неподалік Ватикану і вражає своїми розмірами та величчю.
Якщо Ви запитаєте, з чого почалася наша подорож в Прагу, ми відповімо, що як завжди з мрії. Правду кажучи, це була більше мрія наших друзів, тому що ми вже були колись у Празі. А з іншого боку, ми не дуже любимо сидіти вдома на травневі вихідні. От і вирішили – їдемо!
І як завжди, почали з пошуку проживання заздалегідь. Слід зазначити, що травневі свята – це гаряча пора на такого роду відпочинок, і апартаменти змітають як гарячі пиріжки. Коли ми отримали чергову відмову на проживання, тому що все зайнято або шалено дорого, нам один з власників квартир сказав, що саме на травневі в Празі буде проходити чемпіонат світу з хокею. Ми зважили всі "за" і "проти" та змістили час поїздки на тиждень раніше.
Оскільки з нами було четверо дітей, то щоб зробити трохи відпочинку після важкої дороги, ми відправилися в зоопарк.
Зоопарк розташований у північному районі Праги Троя. Площа зоопарку сягає 58 Га. За рейтингом TripAdvisor.com Празький зоопарк займає 4 місце в світі та є найкращим зоопарком в континентальній Європі. Ми купили сімейний квиток за 600 крон (22,23 Євро) і пішли на чарівну прогулянку.
Оскільки з нами їхав найбільший спеціаліст, серед усіх наших знайомих, по динозаврах, Сашко, якому було всього чотири роки, і який знав усі види динозаврів, то відвідування Дино-парку стало для нас обов’язковою програмою. З нього ми й розпочали наш наступний день.
Дино-парк знаходиться на даху торгового центру Galerie Harfa і нам відповідно довелося добиратися метрополітеном.
Одного разу виникла потреба з'їздити на день в Польщу. Проглянули містечка поряд з кордоном і зупинили свій вибір на Ярославі. Місто нам не чуже - в 1947 році частину наших предків примусово переселили з під Ярослава у Львівську область. Дітей ми залишили вдома і за 720 гривень на сайті Infobus купили квитки на автобус туди й назад для двох.
О 6 ранку ми виїхали зі Львова, а вже близько 9 ранку були в Ярославі. Ярослав знаходиться всього за 50 кілометрів від кордону. Спочатку повирішували наші справи, купили дітям подарунки в торговому центрі Pruchnicka й нарешті пішли прогулятись містом. Попри останній день зими, погода була весняна і сприяла комфортній прогулянці. Почали з площі Ринок.
Трапилася ця історія з нами під Новий 2015 рік. Захотілося нам нових вражень, і як завжди не сиділося дома. Варіантів куди поїхати було багато, але як ми надумали їхати на Балтійське море, а не десь, де хоч трішечки тепліше вже не пам’ятає ніхто.
Для початку, за півтора місяця до поїздки, ми забронювали за 356$ на тиждень чудове помешкання на AirBnb в районі Gdansk Wrzeszcz. Треба сказати, що при відносно невеликій кількості населення (460 тисяч), Гданськ, займає доволі велику площу - 261 квадратний кілометр. Гданськ займає таку велику площу, тому що в межі міста включили містечка, які знаходились поряд: Wrzeszcz, Oliwa, Osowa, Zabianka і т.д. Крім того, разом із Гдинею і Сопотом, Гданськ утворює міську агломерацію - так зване, Тримісто. А це вже площа в 414 квадратних кілометрів. Така велика площа потребувала хорошого транспортного сполучення - це транспортне сполучення забезпечують SKM (Szybka Kolej Miejska - швидкі міські колії). Так завдяки SKM ми добирались з "нашої" станції Gdansk Wrzeszcz до центральної частини Гданська за 7 хвилин. Плюс з "нашої" станції Gdansk Wrzeszcz ми стартували у наші поїздки в Мальборк, Гдиню, Сопот і Варшаву.
Менше ніж за 70 кілометрів від Гданська знаходиться місто Мальборк. В Мальборку знаходиться просто фантастичний замок, історичну та архітектурну цінність якого переоцінити неможливо. В понеділок в замок можна попасти безкоштовно - потрібно оплатити тільки аудіогід - 8 злотих з людини, тому ми запланували нашу поїздку в Мальборк на понеділок 29 грудня - в інший день ми б заплатили за вхід в замок 91 злотий за нашу родину. Квитки на потяг ми купили зазделегіть на сайті PKP Intercity за 53 злотих. Потяг відправлявся з "нашої" станції Gdansk Wrzeszcz о 9:50, а вже за 40 хвилин ми були в Мальборку.
Повернувшись додому ми приготували святкову вечерю і дивились концерт з Ґдині по телевізору...
Після зустрічі нового року, відіспавшись майже до обіду, ми поїхали на трамваї в район Гданська Оліва.
Оскільки за шість днів ми досить багато побачили, а нам хотілося все нових і нових вражень, то на сьомий день ми вирішили піднятися на гору над головним вокзалом Гданська. Там знаходиться фортеця (Fort Grodzisko) з гарними інсталяціями на історичну тематику.
З фортеці відкривається гарна панорама Гданська.
Одного разу ми запланували поїздку до Польщі, але хотілося поїхати так, щоб і недалеко, фізично неважко і цікаво для нас і дітей. І ми почали шукати цікаві об’єкти. Спочатку нас зацікавив замок в Красичині, який знаходиться в 17 кілометрах від Перемишля. Далі ми запланували подорож до Ряшева (Жешува). Та перед Жешувом ми вирішили відвідати замок у Ланьцуті. Завчасно забронювали проживання в Красичині та Жешуві на Booking, купили квитки на потяг на "Pol Regio" і квитки на автобус з Жешува до Львова та з нетерпінням чекали запланованого дня подорожі.
В Ряшеві (Жешуві) ми забронювали апартаменти на Booking (300 польських злотих за дві ночі), а наш господар люб'язно погодився нас зустріти на вокзалі, тому до апартаментів ми добралися дуже швидко.
Ми поселилися в апартаментах Dream Time - вони нам сподобалися тому, що мають дуже зручне розміщення поряд з Жешувським замком, і є недалеко від центру міста. Наші апартаменти складалися з кімнати (з мезоніном) і кухні.
Хочемо розповісти про те, що ще цікавого можна побачити в Польщі, або куди поїхати на вихідні. Якось ми влітку захотіли трішки розвіятись і щоб дуже далеко їхати — проглянули що є цікавого недалеко від Львова і зупинили свій вибір на Замості та Любліні. Купили за 800 гривень (на 4-х осіб) квитки по маршруту Львів — Томашів-Любельський на Infobus.
В день від'їзду зраненька сіли в автобус і поїхали в напрямку кордону. Не встигли від'їхати від Львова й в автобусі почався активний рух - досвідчені й мабуть постійні пасажири автобуса активно "розпихали" сигарети по всіх закутках автобуса. Деякі пані не те що не переймалися, а здається і не помічали інших пасажирів - одна пані запихала сигарети пасажирам під крісла, друга пані ховала сигарети десь під спідницю. Нарешті вони розклали весь товар і можна було трохи "покимарити". При наближенні до кордону "постійні пасажири" знову активізувалися - почали дзвонити "постійним пасажирам" з інших автобусів, які вже стояли на кордоні, та емоційно обговорювали хто сьогодні "на зміні". Кордон пройшли за три години - це був найспокійніший час в поїздці. Після перетину кордону пані активно збирали товари по автобусу - не всі товари вдалося витягнути без втрат - одну пачку сигарет ніяк не вдавалось витягнути з-за панелі - в результаті троє людей долучились до виколупування цієї будолашної пачки і таки виколупали її - правда в вигляді тютюну... "Постійні пасажири" вийшли в Томашові і в автобусі настала незвична тиша.
Часом наше життя складається з несподіванок, які додають багато барв. Ось про одну несподіванку, яка привела нас в Париж ми Вам розповімо.
Купивши квитки на літак в Грузію (на травневі вихідні), ми потихеньку планували нашу поїздку. Наші діти займаються танцями в Sirius Dance Center. Одного дня, на початку листопада, вони нас потішили, що планується поїздка з танцювальною школою в Париж на виступ. А оскільки вони все своє довге життя, тільки й мріють про те, щоб побачити Париж, то їхати вони мусять обов’язково.
Вартість тижневої поїздки на автобусі була 550 євро на дитину. На той час нашій молодшій доньці було лишень 8 років, тому потрібно було їхати ще й мамі. А ще в січні в нашого тата випадав ювілей, то ніяк не пасувало його залишати дома самого. Так ми вирішили їхати усі разом. Вартість на сім’ю складала 2200 євро – а це було досить дорого для нас. Ми почали шукати інші варіанти як поїхати в Париж на виступ наших дітей. Окрім цього, Париж знаходиться дуже далеко від Львова (1900 кілометрів) і такі довгі переїзди на автобусі дуже втомливі: залишався єдиний варіант - авіапереліт.
Париж – величезне місто: найкращий спосіб пересуватись по місту – метро і RER поїзди. Квитки на проїзд у метро можна купити в кіоску або в автоматі. Найпростіше купити квитки в автоматі, бо кіоски є не на всіх станціях плюс англійською мовою володіють далеко не всі французи... Як правило, в автоматах можна заплатити платіжною карткою або монетами - автоматів, які приймають купюри, дуже мало. Квитки краще купляти картнетами (по 10 штук) - виходить суттєва економія. Наприклад, квиток на одноразовий проїзд в метро коштує 1,9 євро - карнет таких квитків можна купити за 14,5 євро, тобто 1,45 євро за квиток. Детальніше про всі види квитків можна прочитати тут. Перед поїздкою в Париж ознайомтеся з картою метро і RER поїздів, завантажте додаток з мапою метро на свій планшет або телефон.
Хотілося б сказати окремо про харчування. Продукти ми купували в звичайному супермаркеті неподалік від апартаментів, і це були далеко не найдорожчі продукти, але смак тих сирів, круасанів і вина ми запам’ятали надовго…
Наступного дня ми поїхали у Версаль. Транспортна система міста поділена на зони. Версаль знаходиться на околиці міста: спочатку потрібно їхати метрополітеном, а потім RER С потягом до зупинки Versailles Rive Gauche. Для проїзду потрібно квиток на 1-4 зони. Схема паризького метро доволі складна – на станції, де ми мали пересідати з метро на RER ми витратили близько двадцяти хвилин на пошуки нашого напрямку…